шкандиляти
ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати.
Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 201);
Коли це незабаром і стара шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 42).
Словник української мови (СУМ-11)