1. Словник української мови в 11 томах

шкандиляти

ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати.

Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 201);

Коли це незабаром і стара шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкандиляти — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шкандиляти — ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Панас Мирний); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. шкандиляти — шкандиля́ти дієслово недоконаного виду кульгати діал. Орфографічний словник української мови
  4. шкандиляти — -яю, -яєш, недок., діал. Кульгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкандиляти — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
  6. шкандиляти — Шкандиля́ти, -ля́ю, -єш гл. = шкандибати. Мнж. 194. Словник української мови Грінченка