шкандиляти

Значення в інших словниках

1. шкандиляти — ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Панас Мирний); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
2. шкандиляти — шкандиля́ти дієслово недоконаного виду кульгати діал. Орфографічний словник української мови
3. шкандиляти — -яю, -яєш, недок., діал. Кульгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкандиляти — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
5. шкандиляти — ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 201); Коли це незабаром і стара шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 42). Словник української мови в 11 томах
6. шкандиляти — Шкандиля́ти, -ля́ю, -єш гл. = шкандибати. Мнж. 194. Словник української мови Грінченка