Значення в інших словниках
-
шлюб —
(шлюбна церемонія) одруження, (в церкві) вінчання, вінець, діал. женячка, (родинне життя) подружжя, союз, (лише жінки) заміжжя.
Словник синонімів Полюги
-
шлюб —
Сімейний союз чоловіка і жінки, в результаті якого виникають взаємні права і обов’язки по відношенню один до одного і дітей. В більшості сучасних країн потребує відповідного оформлення (реєстрації). англ. marriage; нім. Ehe f=, -n; угор. házasság; рос. брак.
Словник із соціальної роботи
-
шлюб —
Одруження, вінчання, вінець, партія, д. маріяш, ід. пута Гіменея, подружня спілка; (нерівний) мезальянс; (таємний) ІД. крадений шлюб; (на віру) співжиття.
Словник синонімів Караванського
-
Шлюб —
див. Таїнство Шлюбу
Словник церковно-обрядової термінології
-
шлюб —
див. весілля
Словник синонімів Вусика
-
шлюб —
ШЛЮБ, у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шлюб (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
шлюб —
шлюб: ◊ вбра́тися як до шлю́бу = вбра́тися ◊ зайти́ пе́ред шлю́бом завагітніти, не перебуваючи у шлюбі (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шлюб —
В кропиві шлюб брали. Про подружжя, що живе без шлюбу, нелегально. Коні на толоці без шлюбу живуть, спокійно пасуться і до церкви не йдуть. Глум з безшлюбного подружжя, яке зо стиду і між людей не показується. Я шлюбував, та й не рушаю.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
шлюб —
-у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. Морганатичний шлюб книжн. — офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав престолонаступництва. Брати шлюб — одружуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шлюб —
Визнаний законом, релігією чи традиціями подружній зв'язок чоловіка й жінки; основа родини.
Універсальний словник-енциклопедія
-
шлюб —
ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю.
Словник синонімів української мови
-
шлюб —
ШЛЮБ, у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шлюб (Дмит.
Словник української мови в 11 томах
-
шлюб —
Шлюб, -бу м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83.
Словник української мови Грінченка