Орфографічний словник української мови

шляпка

шля́пка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шляпка — ШЛЯ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш. до шля́па 1. [Конон:] Я бачив, у городі .. баришні ходять під шляпкою і цигарки курять (М. Кропивницький). 2. чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка.  Словник української мови у 20 томах
  2. шляпка — -и, ж. 1》 рідко. Зменш. до шляпа 1). 2》 чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка. || Верхня частина гриба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шляпка — ШЛЯ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш. до шля№па 1. [Коноп:] Я бачив, у городі.. баришні ходять під шляпкою і цигарки курять (Кроп., II, 1958, 418). 2. чого. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (стержня, цвяха і т. ін.); головка.  Словник української мови в 11 томах