шмарувати —
ШМАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, чим. 1. Змащувати що-небудь (поверхні тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.) мазутом чи дьогтем. Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати (М.
Словник української мови у 20 томах
шмарувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Змащувати що-небудь (поверхні тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.) мазутом чи дьогтем. || Взагалі змащувати щось чим-небудь. 2》 розм. Шарувати, видаляючи щось, очищаючи (перев. від бруду). 3》 перен., фам. Проходжуватися, гуляючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шмарувати —
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...
Словник синонімів української мови
шмарувати —
Шмарува́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шмарувати —
ШМАРУВА́ТИ, —у́ю, у́єш, недок. 1. Змащувати що-небудь (поверхні тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.) мазутом чи дьогтем. Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати (Стельмах, Гуси-лебеді..
Словник української мови в 11 томах
шмарувати —
Шмарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови Грінченка