шмугляти —
ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що, чим і без дод., розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (М. Рудь).
Словник української мови у 20 томах
шмугляти —
-яю, -яєш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шмугляти —
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.
Словник синонімів української мови
шмугляти —
ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (Рудь, Гомін.., 1959, 35).
Словник української мови в 11 томах
шмугляти —
Шмугля́ти, -ля́ю, -єш гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.
Словник української мови Грінченка