шмугляти

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.

Значення в інших словниках

1. шмугляти — див. терти  Словник синонімів Вусика
2. шмугляти — ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що, чим і без дод., розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах
3. шмугляти — шмугля́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шмугляти — -яю, -яєш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шмугляти — ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (Рудь, Гомін.., 1959, 35).  Словник української мови в 11 томах
6. шмугляти — Шмугля́ти, -ля́ю, -єш гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  Словник української мови Грінченка