шмугляти
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмугляти — див. терти Словник синонімів Вусика
- шмугляти — ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що, чим і без дод., розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- шмугляти — шмугля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шмугляти — -яю, -яєш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмугляти — ШМУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Стирати, обдираючи щось, терти чим-небудь. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (Рудь, Гомін.., 1959, 35). Словник української мови в 11 томах
- шмугляти — Шмугля́ти, -ля́ю, -єш гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины. Словник української мови Грінченка