Орфографічний словник української мови

шомпольний

шо́мпольний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольнай іржава (Ю. Яновський); За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  2. шомпольний — -а, -е. 1》 Стос. до шомпола. || Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2》 Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта; 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах