шомпольний

шо́мпольний

-а, -е.

1》 Стос. до шомпола.

|| Признач. для шомпола. Шомпольна муфта.

2》 Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет).

Значення в інших словниках

1. шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольнай іржава (Ю. Яновський); За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
2. шомпольний — шо́мпольний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шомпольний — ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до шомпола; // Признач. для шомпола. Шомпольна муфта; 2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах