Орфографічний словник української мови

шпаковатий

шпакова́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шпаковатий — Сивуватий [III,IX]  Словник з творів Івана Франка
  2. шпаковатий — Шпакова́тий. Шпакуватий, з сивиною у волоссі. Панотець — се був тип нашого чесного духовенства. Шпаковате вже волосє окружало єго кругляве симпатичне лице; з ясних супокійних очий проглядала часто якась болізнь чи сум (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  3. шпаковатий — ШПАКОВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що шпакува́тий 1. Макар Іванович зупинився перед дзеркалом, звідки визирнуло до його [нього] чепурне, але пом'яте вже обличчя з шпаковатою бородою (М.  Словник української мови у 20 томах