шпаковатий
Шпакова́тий. Шпакуватий, з сивиною у волоссі. Панотець — се був тип нашого чесного духовенства. Шпаковате вже волосє окружало єго кругляве симпатичне лице; з ясних супокійних очий проглядала часто якась болізнь чи сум (Б., 1895, 16, 2); Під вікном сидів худенький панок з шпаковатою борідкою, сам при вині (Б., 1895, 38, 2)
// пол. szpakowaty — з сивиною.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.