1. Українська літературна мова на Буковині

шпаковатий

Шпакова́тий. Шпакуватий, з сивиною у волоссі. Панотець — се був тип нашого чесного духовенства. Шпаковате вже волосє окружало єго кругляве симпатичне лице; з ясних супокійних очий проглядала часто якась болізнь чи сум (Б., 1895, 16, 2); Під вікном сидів худенький панок з шпаковатою борідкою, сам при вині (Б., 1895, 38, 2)

// пол. szpakowaty — з сивиною.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпаковатий — Сивуватий [III,IX] Словник з творів Івана Франка
  2. шпаковатий — ШПАКОВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що шпакува́тий 1. Макар Іванович зупинився перед дзеркалом, звідки визирнуло до його [нього] чепурне, але пом'яте вже обличчя з шпаковатою бородою (М. Словник української мови у 20 томах
  3. шпаковатий — шпакова́тий прикметник Орфографічний словник української мови