1. Українська літературна мова на Буковині

шопка

Шо́пка.

1. Вертеп, вертепна скринька з ляльками, які зображають різдвяні сюжети. Шопки з ангеликами, пояси з пацьорків, омивальні, альбуми на фотоґрафії. “Сокільский базар" у Львові (Б., 1907, рекл.).

2. перен. Вистава, комедія, фарс. Генрик Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови голодівку львівских академіків — шопкою, яку зааранжовано з біфштиками і вином (Б., 1907, 58, 3)

// пол. szopka — 1) вертеп, вертепна скринька з ляльками, які зображають різдвяні сюжети, ляльковий театр, 2) лялькова вистава сатиричного спрямування, 3) перен. вистава, комедія, фарс.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шопка — ШО́ПКА, и, ж., діал. Вертеп (див. верте́п 2). Окрім ікон, в експозиції відтворений фрагмент інтер'єру гуцульської хати в характерному для Різдва святковому вбранні з ялинкою, дідухом, шапкою, гуцульським начинням, веретами, одягом колядників... Словник української мови у 20 томах
  2. шопка — -и, ж. Зменш. від шопа. Великий тлумачний словник сучасної мови