шопка
ШО́ПКА, и, ж., діал.
Вертеп (див. верте́п 2).
Окрім ікон, в експозиції відтворений фрагмент інтер'єру гуцульської хати в характерному для Різдва святковому вбранні з ялинкою, дідухом, шапкою, гуцульським начинням, веретами, одягом колядників, обов'язковим для свята трисвічником (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шопка — Шо́пка. 1. Вертеп, вертепна скринька з ляльками, які зображають різдвяні сюжети. Шопки з ангеликами, пояси з пацьорків, омивальні, альбуми на фотоґрафії. “Сокільский базар" у Львові (Б., 1907, рекл.). 2. перен. Вистава, комедія, фарс. Українська літературна мова на Буковині
- шопка — -и, ж. Зменш. від шопа. Великий тлумачний словник сучасної мови