шопчина
ШОПЧИ́НА, и, ж., діал.
Те саме, що шопи́на.
Збоку під шопчиною щось заворушилося (М. Стельмах);
У стару напіврозвалену шопчину ніхто не зайшов, і вогонь не торкнувся її (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шопчина — див. дах Словник синонімів Вусика
- шопчина — шопчи́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- шопчина — -и, ж., діал. Невелика шопа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шопчина — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
- шопчина — ШОПЧИ́НА, и, ж., діал. Невелика шопа. Збоку під шопчиною щось заворушилося (Стельмах, II, 1962, 43). Словник української мови в 11 томах