шпаковатий

ШПАКОВА́ТИЙ, а, е.

1. Те саме, що шпакува́тий 1.

Макар Іванович зупинився перед дзеркалом, звідки визирнуло до його [нього] чепурне, але пом'яте вже обличчя з шпаковатою бородою (М. Коцюбинський);

Коли хто приходив у крамничку, то він вже думав: чи не вислідить прийшов? І пильно дивився на покупця своїми сірими очима з-під насуплених шпаковатих брів (С. Черкасенко).

2. Те саме, що шпакува́тий 2.

Виявлені в діалектизмах масті коней поділяються на такі розряди: .. слова, які своєю основою передають колірну якість умотивовано, опосередковано, вказуючи при цьому на типове забарвлення: пір'я птаха: вороний.., шпаковатий (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпаковатий — Сивуватий [III,IX] Словник з творів Івана Франка
  2. шпаковатий — Шпакова́тий. Шпакуватий, з сивиною у волоссі. Панотець — се був тип нашого чесного духовенства. Шпаковате вже волосє окружало єго кругляве симпатичне лице; з ясних супокійних очий проглядала часто якась болізнь чи сум (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. шпаковатий — шпакова́тий прикметник Орфографічний словник української мови