шпаклівка
ШПАКЛІ́ВКА, и, ж.
Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню.
Виготовляють шпаклівку з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Готова шпаклівка має стан густого тіста і наноситься на поверхню деревини лопаточкою-шпателем (з навч. літ.);
Коли нанесена на поверхню виробів шпаклівка добре висохне, їх злегка шліфують дрібнозернистим скляним папером і фарбують (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпаклівка — [шпакл’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -л'івок Орфоепічний словник української мови
- шпаклівка — шпаклі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шпаклівка — -и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпаклівка — ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Виготовляється шпаклівка з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Словник української мови в 11 томах