шпаклівка

ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню.

Виготовляється шпаклівка з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Готова шпаклівка має стан густого тіста і наноситься на поверхню деревини лопаточкою-шпателем (Стол.-буд. справа, 1957, 236);

Коли нанесена на поверхню виробів шпаклівка добре висохне, їх злегка шліфують дрібнозернистим скляним папером і фарбують (Гурток "Умілі руки..", 1955, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпаклівка — [шпакл’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -л'івок Орфоепічний словник української мови
  2. шпаклівка — ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Виготовляють шпаклівку з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Словник української мови у 20 томах
  3. шпаклівка — шпаклі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шпаклівка — -и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови