шпаклювати
ШПАКЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні (перев. готуючи її до наступної обробки — фарбування, полірування і т. ін.).
Плитка виявилась довговічною і зручною для настилання. За два-три дні підлога у п’ятиповерховому будинку готова. ЇЇ не треба стругати і шпаклювати (Роб. газ., 5.III 1965, 2);
Вийшли за село, наблизились до новобудови.. Тут і фарбували, тут і шпаклювали, прибирали різний хлам та сміття, вимітали подвір’я (Збан., Переджнив’я, 1960, 269).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпаклювати — див. мазати Словник синонімів Вусика
- шпаклювати — Китувати, викитовувати, викитувати, повикитовувати, закитовувати, закитувати, позакитовувати, обкитовувати, обкитувати, пообкитовувати, покитовувати, покитувати, скитовувати, скитувати, поскитовувати Словник чужослів Павло Штепа
- шпаклювати — ШПАКЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні (перев. готуючи її до наступної обробки – фарбування, полірування і т. ін.). Плитка виявилась довговічною і зручною для настилання. Словник української мови у 20 томах
- шпаклювати — шпаклюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шпаклювати — -юю, -юєш, недок., перех. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпаклювати — Шпаклюва́ти, -клю́ю, -клю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)