Орфографічний словник української мови

шпигання

шпига́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шпигання — ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти. Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  2. шпигання — -я, с. Дія за знач. шпигати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпигання — ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти. Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (Фр., VI, 1951, 202).  Словник української мови в 11 томах