шпигання
ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти.
Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (Фр., VI, 1951, 202).
Словник української мови (СУМ-11)