1. Словник української мови в 11 томах

шпигання

ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти.

Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (Фр., VI, 1951, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпигання — ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти. Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. шпигання — шпига́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шпигання — -я, с. Дія за знач. шпигати. Великий тлумачний словник сучасної мови