1. Словник української мови у 20 томах

шпигання

ШПИГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шпига́ти.

Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпигання — шпига́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. шпигання — -я, с. Дія за знач. шпигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпигання — ШПИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпига́ти. Брати приймали ці шпигання з такою добродушною байдужістю, такі далекі були від того, щоб ображатись.., що незабаром усім відпала охота як-небудь шпигати їх (Фр., VI, 1951, 202). Словник української мови в 11 томах