шпигати —
див. дошкуляти; колоти
Словник синонімів Вусика
шпигати —
ШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим. Хлоп знадвору із обухом, Баба з вилами в дворі. Лис крізь дірку скочив духом... “Шпигай, жінко! Він в дірі!” (І. Франко); // Жалити, кусати (про комах).
Словник української мови у 20 томах
шпигати —
-аю, -аєш, недок., перех. і неперех. 1》 Колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим. || Жалити, кусати (про комах). || Викликати відчуття уколу (про вітер, холод і т. ін.). || Про відчуття болю як від уколу. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпигати —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
шпигати —
ШПИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. І. Колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим. Хлоп знадвору із обухом, Баба з вилами в дворі. Лис крізь дірку скочив духом… "Шпигай, жінко! Він в дірі!" (Фр.
Словник української мови в 11 томах
шпигати —
Шпига́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. ІІ. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка