штабник

штабни́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. штабник — ШТАБНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що штабі́ст. Заговорили про неминучу женитьбу [одруження] штабника з проворною панною (Н. Кобринська); Підлісецький сам назвався одвезти папери в штаб, сподіваючись, очевидно, дізнатись...  Словник української мови у 20 томах
2. штабник — -а, ч., розм. Те саме, що штабіст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штабник — ШТАБНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що штабі́ст. Заговорили про неминучу женитьбу [одруження] штабника з проворною панною (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах