штука
шту́ка 1
іменник жіночого роду
одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка — розм.
шту́ка 2
іменник жіночого роду
мистецтво
діал.
Орфографічний словник української мовишту́ка 1
іменник жіночого роду
одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка — розм.
шту́ка 2
іменник жіночого роду
мистецтво
діал.
Орфографічний словник української мови