штурмовик

штурмови́к 1

іменник чоловічого роду

літак

штурмови́к 2

іменник чоловічого роду, істота

член штурмових загонів

іст.

Значення в інших словниках

1. штурмовик — ШТУРМОВИ́К, а́, ч. 1. Тип військового літака, признач. бомбити й розстрілювати з невеликої висоти сили ворога на полі бою. Низько, майже торкаючись матері-землі, йдуть штурмовики (А.  Словник української мови у 20 томах
2. штурмовик — -а, ч. 1》 Тип військового літака, признач. бомбити й розстрілювати з невеликої висоти сили ворога на полі бою. 2》 Солдат, який бере участь у штурмі. || Учасник штурмової робочої групи. 3》 іст. Член нацистської воєнізованої організації у фашистській Німеччині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штурмовик — ШТУРМОВИ́К, а́, ч. 1. Тип військового літака, признач. бомбити й розстрілювати з невеликої висоти сили ворога на полі бою. Низько, майже торкаючись матері-землі, йдуть штурмовики (Трип., Дорога..  Словник української мови в 11 томах