штурхати —
Штурхати: — штовхати [51;52]
Словник з творів Івана Франка
штурхати —
див. бити; штовхати
Словник синонімів Вусика
штурхати —
ШТУ́РХА́ТИ, шту́рха́ю, шту́рха́єш, недок., кого, чим і без дод., розм. 1. Те саме, що штовха́ти 1, 2. – Не штурхай мене... Я щось тобі скажу... – Нічо розумного не скажеш. Іди, – і знов штурхав [Дмитро] (Г.
Словник української мови у 20 томах
штурхати —
шту́рхати → штуркати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
штурхати —
штурхаю, штурхаєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1》 Те саме, що штовхати 1), 2). 2》 чим. Совати, тикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
штурхати —
ШТУ́РХА́ТИ, шту́рха́ю, шту́рха́єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Те саме, що штовха́ти 1, 2. — Не штурхай мене… Я щось тобі скажу…— Нічо розумного не скажеш. Іди,— і знов штурхав [Дмитро] (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
штурхати —
Штурха́ти, -ха́ю, -єш гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор.
Словник української мови Грінченка