Орфографічний словник української мови

штурхіць

штурхі́ць

вигук

штурх

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штурхіць — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
  2. штурхіць — ШТУРХІ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що штурх. [Лев:] Та проклята ж пара – штурхіць! – і перекинула човна! (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. штурхіць — ШТУРХІ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що штурх. [Лев:] Та проклята ж пара — штурхіць! — і перекинула човна! (Л. Укр., III, 1952, 209).  Словник української мови в 11 томах