шуляк

шу́ля́к 1

іменник чоловічого роду, істота

шуліка

розм.

шуля́к 2

іменник чоловічого роду, істота

віл

розм.

Значення в інших словниках

1. шуляк — ШУ́ЛЯК, а́, ч., розм. Віл з опущеними рогами. ШУЛЯ́К, шу́ляка́, ч., розм. Те саме, що шулі́ка. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк (Леся Українка); І бачиш інколи..  Словник української мови у 20 томах
2. шуляк — шуляка, ч., розм. 1》 Те саме, що шуліка. 2》 Віл з опущеними рогами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шуляк — Шуля́к, -ка = шулі́ка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шуляк — ШУ́ЛЯ́К¹, шу́ляка́, ч., розм. Те саме, що шулі́ка. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк (Л. Укр., IV, 1954, 166); І бачиш інколи..  Словник української мови в 11 томах