шумно —
ШУ́МНО. Присл. до шу́мний¹. Шумно гнала бистра хвиля, Клекотів Черемош під скалою (І. Франко); Лише берези шумно та ласкаво Шуміли над безладним полем бою (М. Рильський); Вона все робила шумно – бахкала дверима, гупала каблуками (О.
Словник української мови у 20 томах
шумно —
Присл. до шумний 1). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шумно —
ШУ́МНО. Присл. до шу́мний¹. Шумно гнала бистра хвиля, Клекотів Черемош під скалою (Фр., XIII, 1954, 340); Лише берези шумно та ласкаво Шуміли над безладним полем бою (Рильський, III, 1961, 172); Вона все робила шумно — бахкала дверима...
Словник української мови в 11 томах