Орфографічний словник української мови

шуцбундівець

шуцбу́ндівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шуцбундівець — ШУЦБУ́НДІВЕЦЬ, вця, ч. Член шуцбунду. Він колишній шуцбундовець, вигнаний з батьківщини Гітлером, але сидів ось тут за Адольфа Гітлера й репрезентував фашизм (І. Багряний); Після гудка робітники зібралися в клубі. На завод приїхали працювати шуцбундівці і мали зараз прийти сюди (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах