шуцбундівець
ШУЦБУ́НДІВЕЦЬ, вця, ч.
Член шуцбунду.
Він колишній шуцбундовець, вигнаний з батьківщини Гітлером, але сидів ось тут за Адольфа Гітлера й репрезентував фашизм (І. Багряний);
Після гудка робітники зібралися в клубі. На завод приїхали працювати шуцбундівці і мали зараз прийти сюди (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)