шуцбундівець

ШУЦБУ́НДІВЕЦЬ, вця, ч.

Член шуцбунду.

Він колишній шуцбундовець, вигнаний з батьківщини Гітлером, але сидів ось тут за Адольфа Гітлера й репрезентував фашизм (І. Багряний);

Після гудка робітники зібралися в клубі. На завод приїхали працювати шуцбундівці і мали зараз прийти сюди (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me