шуцман
ШУ́ЦМАН, а, ч.
Поліцейський у Німеччині.
Богодухів – містечко непомітне. .. І все-таки і в це непомітне повітове містечко полізли більшовики, і все-таки й тут вони немало наробили ремету. Так що, значить, мусили прийти після них гетьман з німцями, і оточили всю країну шуцмани (М. Хвильовий);
Одного дощового дня вдерлися до хутора ватагою шуцмани, стали виганяти усіх із хат і, не давши нікому отямитись, погнали розгублених тороплених людей натовпом, під дощем на захід (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуцман — Охоронник німецький Словник чужослів Павло Штепа
- шуцман — шу́цман іменник чоловічого роду, істота поліцай Орфографічний словник української мови
- шуцман — (-а) ч.; крим., тюр. Засуджений, який займається громадською роботою. Хай мусорня попробує тепер з блатняками. За нами, може, не будуть жаліть, а шуцманів, то не раз згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття полону). ЯБМ, 2, 578. Словник жарґонної лексики української мови