шуцман
(-а) ч.; крим., тюр. Засуджений, який займається громадською роботою. Хай мусорня попробує тепер з блатняками. За нами, може, не будуть жаліть, а шуцманів, то не раз згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття полону). ЯБМ, 2, 578.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуцман — Охоронник німецький Словник чужослів Павло Штепа
- шуцман — ШУ́ЦМАН, а, ч. Поліцейський у Німеччині. Богодухів – містечко непомітне. .. І все-таки і в це непомітне повітове містечко полізли більшовики, і все-таки й тут вони немало наробили ремету. Словник української мови у 20 томах
- шуцман — шу́цман іменник чоловічого роду, істота поліцай Орфографічний словник української мови