шуцман

ШУ́ЦМАН, а, ч.

Поліцейський у Німеччині.

Богодухів – містечко непомітне. .. І все-таки і в це непомітне повітове містечко полізли більшовики, і все-таки й тут вони немало наробили ремету. Так що, значить, мусили прийти після них гетьман з німцями, і оточили всю країну шуцмани (М. Хвильовий);

Одного дощового дня вдерлися до хутора ватагою шуцмани, стали виганяти усіх із хат і, не давши нікому отямитись, погнали розгублених тороплених людей натовпом, під дощем на захід (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. шуцман — Охоронник німецький  Словник чужослів Павло Штепа
2. шуцман — шу́цман іменник чоловічого роду, істота поліцай  Орфографічний словник української мови
3. шуцман — (-а) ч.; крим., тюр. Засуджений, який займається громадською роботою. Хай мусорня попробує тепер з блатняками. За нами, може, не будуть жаліть, а шуцманів, то не раз згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття полону). ЯБМ, 2, 578.  Словник жарґонної лексики української мови