шуцман

(-а) ч.; крим., тюр. Засуджений, який займається громадською роботою. Хай мусорня попробує тепер з блатняками. За нами, може, не будуть жаліть, а шуцманів, то не раз згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття полону). ЯБМ, 2, 578.

Значення в інших словниках

1. шуцман — Охоронник німецький  Словник чужослів Павло Штепа
2. шуцман — ШУ́ЦМАН, а, ч. Поліцейський у Німеччині. Богодухів – містечко непомітне. .. І все-таки і в це непомітне повітове містечко полізли більшовики, і все-таки й тут вони немало наробили ремету.  Словник української мови у 20 томах
3. шуцман — шу́цман іменник чоловічого роду, істота поліцай  Орфографічний словник української мови