шухлядка
ШУХЛЯ́ДКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до шухля́да.
Коли урок було вивчено, Юрко дістав із шухлядки тоненький синій зошит і розгорнув його (О. Донченко);
Тоня Турбай зайшла в порожню роздягальню, знайшла вільну шухлядку, швидко перевдяглася у темно-синій вовняний купальний костюм (В. Собко);
Чемериця знову заходився вираховувати. Нарешті підбив рисочку, засунув папір у шухлядку і вийшов з приміщення (Г. Коцюба);
// Те саме, що шкату́лка.
Галочка одержала фарби, а Галя Хижнякова – шухлядку для рукоділля (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)