щасливець —
(переважно в знач. прис. ) пестунчик (пестій, діал. ) долі (фортуни); родився (народився) під щасливою зіркою (зорею): родився (народився) в сорочці. На превелике здивування моє, Кость за обідом не мав вигляду пестунчика фортуни (Яновська, 1, 1959...
Словник фразеологічних синонімів
щасливець —
див. пестун; улюбленець; щасливий
Словник синонімів Вусика
щасливець —
Ідасник, (вона) щасниця, див. удачливий
Словник чужослів Павло Штепа
щасливець —
ЩАСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Щаслива людина. Крісло єсть у тій хатині, Все в мережанні дивнім, Хто сидить там, той щасливий, Я – щасливцем був таким! (Леся Українка); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу ..
Словник української мови у 20 томах
щасливець —
-вця, ч. Щаслива людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щасливець —
ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯ ч. і ж., розм. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів'я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п'ятниця (прислів'я).
Словник синонімів української мови
щасливець —
ЩАСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Щаслива людина. Крісло єсть у тій хатині, Все в мережанні дивнім, Хто сидить там, той щасливий, Я — щасливцем був таким! (Л. Укр., IV, 1954, 123); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу..
Словник української мови в 11 томах