Орфографічний словник української мови

щебетушка

щебету́шка 1

іменник жіночого роду, істота

пташка

розм.

щебету́шка 2

іменник жіночого роду, істота

про жінку, дівчину

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. щебетушка — ЩЕБЕТУ́ШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щебету́ха. – Ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко [татку]? – Ей ти, щебетушко моя! – сумовито сказав князь. – Чого би я для тебе не купив! (І. Франко); Він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. щебетушка — -и, ж. Зменш.-пестл. до щебетуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щебетушка — ЩЕБЕТУ́ШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щебету́ха. — Ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко [татку]? — Ей ти, щебетушко моя! — сумовито сказав князь.— Чого би я для тебе не купив! (Фр.  Словник української мови в 11 томах