щебетушка
щебету́шка 1
іменник жіночого роду, істота
пташка
розм.
щебету́шка 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебетушка — ЩЕБЕТУ́ШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щебету́ха. – Ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко [татку]? – Ей ти, щебетушко моя! – сумовито сказав князь. – Чого би я для тебе не купив! (І. Франко); Він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- щебетушка — -и, ж. Зменш.-пестл. до щебетуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебетушка — ЩЕБЕТУ́ШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щебету́ха. — Ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко [татку]? — Ей ти, щебетушко моя! — сумовито сказав князь.— Чого би я для тебе не купив! (Фр. Словник української мови в 11 томах