щебетушечка

щебету́шечка 1

іменник жіночого роду, істота

пташка

розм.

щебету́шечка 2

іменник жіночого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щебетушечка — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. щебетушечка — ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до щебету́шка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання!... Словник української мови у 20 томах
  3. щебетушечка — -и, ж. Пестл. до щебетушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щебетушечка — Щебету́шечка, -чки, -чці; -шечки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. щебетушечка — ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до щебету́шка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання1 (Вовчок, І, 1955, 55); — О... Словник української мови в 11 томах
  6. щебетушечка — Щебетуха, -хи ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. ум. щебетушка, щебетушечка. Словник української мови Грінченка