щебетушечка
ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж.
Пестл. до щебету́шка.
Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання! (Марко Вовчок);
– О ти, моя щебетушечко малая! – промовив дід, прикро дивлячись на онуку (Панас Мирний);
[Мокрина:] Де ж це вона побігла, моя щебетушечка? Улесливе, канальське дитя!.. (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебетушечка — див. дитина Словник синонімів Вусика
- щебетушечка — щебету́шечка 1 іменник жіночого роду, істота пташка розм. щебету́шечка 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- щебетушечка — -и, ж. Пестл. до щебетушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебетушечка — Щебету́шечка, -чки, -чці; -шечки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щебетушечка — ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, ж. Пестл. до щебету́шка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання1 (Вовчок, І, 1955, 55); — О... Словник української мови в 11 томах
- щебетушечка — Щебетуха, -хи ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. ум. щебетушка, щебетушечка. Словник української мови Грінченка