щебетуха
щебету́ха 1
іменник жіночого роду, істота
пташка
розм.
щебету́ха 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щебетуха — (про жінку, яка багато і швидко говорить) говоруха, балакуха, цокотуха, лепетуха, (негативно) пустомеля. Словник синонімів Полюги
- щебетуха — див. ЦОКОТУХА. Словник синонімів Караванського
- щебетуха — [шчеибеитуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
- щебетуха — ЩЕБЕТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до щебету́н. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (І. Цюпа); Тече вода по камені, під каменем сухо, Чом до мене не говориш, моя щебетухо?... Словник української мови у 20 томах
- щебетуха — -и, розм. Жін. до щебетун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щебетуха — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм. Словник синонімів української мови
- щебетуха — Щебету́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щебетуха — ЩЕБЕТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до щебету́н. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); Тече вода по камені, під каменем сухо... Словник української мови в 11 томах