Орфографічний словник української мови

щепій

щепі́й

іменник чоловічого роду, істота

медичний працівник, який робив щеплення віспи

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. щепій — ЩЕПІ́Й, я́, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи. Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. щепій — -я, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щепій — Щепі́й, -ія́, -іє́ві, -іє́м; -пії́, -пії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щепій — ЩЕПІ́Й, я́, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи. Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. щепій — Щепій, -пія м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка