Словник української мови у 20 томах

щепій

ЩЕПІ́Й, я́, ч., заст.

Медичний працівник, який робить щеплення віспи.

Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. щепій — щепі́й іменник чоловічого роду, істота медичний працівник, який робив щеплення віспи арх.  Орфографічний словник української мови
  2. щепій — -я, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щепій — Щепі́й, -ія́, -іє́ві, -іє́м; -пії́, -пії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щепій — ЩЕПІ́Й, я́, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи. Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. щепій — Щепій, -пія м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка