щонайбуйніший —
ЩОНАЙБУЙНІ́ШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до бу́йний 1–3. Найкращі царинки за його [Юри] працю вигулили, щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували за його піт кривавий (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах